Робота, про яку піде мова, була для мене цікавою і незвичайною, адже я сама навряд чи взялася б укладати чотири пори року в одну композицію. Це було замовлення.  Дівчина принесла видовжений зріз берези і попросила «пустити» по поверхні «гілочку з квітами»,  яка уособлюватиме  зиму,  весну, і літо з осінню. Початок року вона бачить в зимі, а кінець в осені, що, на мій погляд, логічно.

Зізнаюся, що  шукаючи рішення, передивилася роботи інших майстрів на тему «Пори року» і ще раз переконалася, що мало хто ризикує об’єднувати в одній роботі одразу всі пори. Зазвичай кожна пора живе на окремому полотні і в своїй рамочці:) І це зрозуміло, бо кольори і настрої різні, а це привід побоюватися, що композиція розірветься кольором і розвалиться на фрагменти.
Вирішила спробувати віднайти плавну і м’яку гамму, ну і все об’єднати і усіх подружити однаковими елементами.
А надихнули мене приблизно такі бутони з квітами (фото із інтернета). Їх чекала стилізація під Петриківський розпис, але сподіваюсь, що дух напіврозкритих бутонів не зник:)

Тепер розкажу про хід роботи.
Оглянувши поверхню дерева, вирішила зберегти її природній колір і малюнок кілець, адже тема сезонів року як раз імпонує таким натуральним речам. Розписувати гуашшю під лак не схотіла, тому що алкідні лаки додають деякої жовтизни, а ось акрилові лаки не мають такого недоліку. Так що перевага була віддана акрилу.
Поверхня містила дві темні плями від сучків, і я їх обережно висвітлила акрилом близького відтінку (все інше лишилося без змін), потім акриловим лаком була покрита вся поверхня.  На фото ці темніші місця можна помітити, але вони в прийнятних рамках.

Робота над створенням композиції  велася на папері (я стиплером скріпила два альбомних аркуша, поклала їх на дерев’яшку, злегка пройшлася пальчиками вздовж країв  дерева і потім обвела олівцем зігнутості, отримавши форму виробу).
Композицію накидала так, щоб сформувати чотири скупчення бутонів із гілочками листя.  Тут все було просто, а от як тепер не розірвати кольором композицію?

Починаю на ескізі працювати в кольорі.  Видно, що спочатку стараюсь, а далі не дуже. Головне на цьому етапі зрозуміти як ляже колір, де криється небезпека розриву і в яких відтінках пом’якшувати проблемні місця.

Можна побачити, що не все йде гладко. Так перехід зима-весна має бути плавнішим, а літо не можна запалювати в повну силу – інтенсивність кольору слід зменшити. Цей ескіз дав мені все, що потрібно – повторювати його із виправленнями я вже не стала. Все врахується по ходу роботи.
Тепер розпис. Головна особливість полягала в тому, що довелося йти кусочками, починаючи і закінчуючи кожну пору року від початку і до кінця.  Фарби і відтінки в кожному випадку інші, акрил швидко сохне,  та й коли гілочка поступово «росте» легше ув’язувати кольори.

Наприкінці розпис був покритий акриловим лаком.