Як не розірвати кольором композицію (розпис по дереву, акрил) |
![]() |
![]() |
![]() |
Робота, про яку піде мова, була для мене цікавою і незвичайною, адже я сама навряд чи взялася б укладати чотири пори року в одну композицію. Це було замовлення. Дівчина принесла видовжений зріз берези і попросила «пустити» по поверхні «гілочку з квітами», яка уособлюватиме зиму, весну, і літо з осінню. Початок року вона бачить в зимі, а кінець в осені, що, на мій погляд, логічно. Зізнаюся, що шукаючи рішення, передивилася роботи інших майстрів на тему «Пори року» і ще раз переконалася, що мало хто ризикує об’єднувати в одній роботі одразу всі пори. Зазвичай кожна пора живе на окремому полотні і в своїй рамочці:) І це зрозуміло, бо кольори і настрої різні, а це привід побоюватися, що композиція розірветься кольором і розвалиться на фрагменти. Тепер розкажу про хід роботи. Робота над створенням композиції велася на папері (я стиплером скріпила два альбомних аркуша, поклала їх на дерев’яшку, злегка пройшлася пальчиками вздовж країв дерева і потім обвела олівцем зігнутості, отримавши форму виробу). Починаю на ескізі працювати в кольорі. Видно, що спочатку стараюсь, а далі не дуже. Головне на цьому етапі зрозуміти як ляже колір, де криється небезпека розриву і в яких відтінках пом’якшувати проблемні місця. Можна побачити, що не все йде гладко. Так перехід зима-весна має бути плавнішим, а літо не можна запалювати в повну силу – інтенсивність кольору слід зменшити. Цей ескіз дав мені все, що потрібно – повторювати його із виправленнями я вже не стала. Все врахується по ходу роботи. Наприкінці розпис був покритий акриловим лаком. |