В цій статті хочу розповісти про те як я розписувала піч. Тобто хочу поділитися усім над чим довелося працювати в цьому проекті. Зрозуміло, що піч річ не маленька, і вона пов’язана із приміщенням. Це означає, що необхідно враховувати характер інтер’єру при виборі масштабу малюнку, щільності розпису, ритмічності, ну і вибір кольорової гами теж може бути продиктований приміщенням. Цей момент при проведенні таких робіт кожен для себе вирішує сам. В моєму випадку приміщення було сучасним, але дубові лавки, дубовий стіл і важкі дубові стільці уводили до стилю традиційної української хати і гармонійно стояли поряд із білою пічкою мазанкою.
Після розпису інтер’єр став таким. Доречи, піч не бутафорна, а справжня робоча.
До розпису вона виглядала так.
Перше, з чого я почала, були ескізи. Це традиційно:) Потрібно було для кожної площини придумати композицію. Я почала із фронтальної частини печі, і тут їх дві: верхня на димарі, і нижня, котра є стіною грубки-плити. Верхня і нижня частини повинні бути в єдиному ансамблі, доповнювати одна одну, але кожна може виступати окремо.
Нижня композиція, зрозуміло, більш заповнена розписом, а верхня яскравіша і компактніша. Мотив поєднують дві пташки і схожі квіти.
Але уявити подумки розписи в інтер’єрі не завжди виходить. Я раджу усім, хто візьметься за подібні роботи, зробити легкі акварельні малюнки частин інтер’єру з розписами.
Композиція для бокової сторони печі склалася із двома пташками і із тими самими елементами, що вже є на фасаді.
На цьому етапі важливо зробити паузу і критично оцінити усі малюнки поки вони ще на папері. Може й декілька днів піти на оцінку. Якщо все подобається, можна приступати до розпису. Зрозуміло, що просто взяти і почати розписувати, дивлячись на ескіз, важко, бо надто різні масштаби. Потрібна розмітка. Розмітку я нанесла звичайним простим олівцем, правда, перевірила спочатку чи добре витираються лінії резинкою. Якщо погано, то доведеться простому олівцю шукати заміну. Це можуть бути звичайна дитяча крейда, акварельні олівці і що завгодно, що легко витирається з поверхні.
Тепер можна вимішувати фарби і приступати до розпису. Спочатку наношу підложку під листя і серединки квіток.
Виконую листя, потім великі квіти.
Пташечок пишу в останню чергу. Справа в тому, що кольором, взятим для хвоста, можна підтягнути неcтачу синього чи червоного, або там жовтого в загальній композиції. Хвіст же може бути будь-якого кольору. Тому пташки в мене завжди пишуться останніми.
Такий хід роботи зберігається для усіх сторін печі. Спочатку підложка, листя, квіти, дрібні елементи, а потім птахи.
Під самою стелею, зверху димоходу, я теж пустила гілочку із квітами. Вона начебто завершила роботу.
