Такі коники були створені мною для новорічних подарунків і, здається, сподобалися усім – і великим і маленьким.
Хочу поділитися деякими нюансами із якими довелося стикнутися під час роботи. Заготовка, яку мала розписати, вирізана з фанери і має досить привабливу форму ретро-іграшки. Такого роду заготовки можна купити в магазинах для творчості, а можна і самостійно вирізати електролобзиком (дуги-каталки садяться на будь який швидкосохнучий клей, столярний чи ПВА сохне довше і потребує фіксації).
Мої коники були зовсім маленькими і, як виявилося, там дуже важко розгорнутися, працюючи звичайними пензликами які використовуються в Петриківському розписі. І якщо кошачка ще якось більщ-меньш добре себе почувала в п’яти квадратних см, то двокольорові мазки вже не бажали проявлятися – коротка протяжність мазка не дозволяла круглому пензлику розкритися. Ось для масштабу коник із п’ятачком.
Випробувавши різні пензлики для двоколірного мазка (натуральні і нейлонові), зупинилась на маленькому пласкому пензлику із трохи закругленим кінчиком, а кошачку взяла із самим коротким і пишним пучком. Ось ці дві щіточки, якими виконувався розпис.
Для побудови композицій я просто пообводила ручкою заготовку і в отих декількох силуетних фігурках «понапридумувала» Петриківськи візерунки. Найбільш вдалі з них і були використані.
Співвідносячи композиції із формою виробу, довелося врахувати, що перехідні двоколірні мазки пробуксовують і скоротити число елементів, що містять такі мазки. Вийшло, що кошачка грає тут першу скрипку, але впевнена, що якщо набити руку і підібрати зручного пензлика, то можна ні в чому собі не відмовляючи, працювати на крихітній площі.
Сама ж технологія підлакового розпису звичайна: тонуємо всього коника розчином, складеним із гуаші і клею ПВА (колір фарби будь-який, а кількість клею дорівнює кількості фарби). Після висихання фону виконуємо розпис (гуаш), по тому обережно покриваємо виріб прозорим алкідним лаком по дереву. Все!
Ось мої коники ближче.
