Лампа, яку буду розписувати, слугувала мені давно, ще в шкільні роки, але останнім часом лежала десь в коморі. В принципі тут можна розписати металічний ковпачок і пластмасову підставку. Придбана лампочка в далекі 70-ті і на її корпусі красуються як подряпини, так і метелики ( радянські перебивачки).
Спочатку взялася за наклейки, і маю сказати, що намучилася – вони просто таки пов’їдалися в емаль і на їх місці лишилися зовсім непривабливі плями. Засмутилась. Взагалі, тут краще купити балончик із фарбою і «задути» всю металічну поверхню, але вирішила піти іншим шляхом: розписувати не дивлячись на плями, а потім, в місцях де їх буде видно, охайно зафарбувати пензликом. Це не зовсім правильно, але ж розписую лампу особисто для себе, не на замовлення.
Якими будуть кольорові сполучення, елементи і все таке інше, крутилося в уяві ще з того часу, як вирішила взятися за лампу. Але раптом на якомусь етапі з’явилося бажання повторити старих петриківських майстрів, у чистому вигляді, так би мовити. Ось тільки закомпонувати, а до квітів і листя нічого свого не додавати. У мене збереглися сторінки із старих радянських журналів із репродукціями Петриківського розпису. Саме такий розпис викликав колись в дитинстві захоплення (майстер Статива, здається, але не скажу напевно). З отих сторінок і вирішила все старанно перенести.
Але щоб не планувалося зображувати, слід бачити відведену під розпис площу УСЮ. А вона, в цьому конкретному випадку, добряче зігнута. Тут допоможуть розгорнуті паперові викройки.
Так, погодьтеся, все більш-менш зрозуміло і можна братися за створення композицій. Легкими лініями олівцем переносимо розмітку на ковпачок, підставку і, власне, розписуємо акриловими фарбами.
Зрозуміло, що не всі плями, що лишилися від старих наклейок, сховалися під малюнком. Доводиться підбирати близький відтінок і м’яким тоненьким пензликом зафарбовувати їх разом із подряпинами і вибоїнами.
На останок, я покрила розпис шаром прозорого акрилового лаку.
