Розпис по пластику нічим таким не відрізняється від розпису на інших поверхнях, але особливість в тому, що я не тонувала ці придбані в магазині сердечка, лишивши їх прозорими. Ще варте уваги те, що ці сувеніри досить маленькі і всі елементи мають бути просто мініатюрними. Ось для масштабу розписане сердечко в долоні.
Працювати над варіантами композицій мені було зручно в «рідному» форматі 1:1, тому я просто пообводила заготовки і творила в реальному масштабі. Це дозволило, доречи, підібрати потрібні пензлики, відчути деякі нюанси в можливостях виконання поворотів, двоколірних мазків і т.і.
Ескізи виписані гуашшю, а фотки збільшені, звичайно.
Отже, хід роботи. Розпис виконувавсь акриловими фарбами пензликом «кошачкою».
Сердечко зроблене так, що його можна розкрити на дві половинки і паралельно розписувати обидві сторони, а можна спочатку одну, а потім другу, чи тільки одну. Головна складність полягає в тому, що неможливо нанести розмітку. Адже, якщо нанести розмітку маркером, як це допустимо при роботі із склом, її із пластика потім дуже важко видалити.
Так от, уважно вираховуємо і прикидаємо на око траєкторію, і виписуємо твердою рукою перші лінії стеблин.
Тепер кріпимо до стеблин бутони (горішки). Тут слід старатися не перевантажити якусь із сторін сердечка і більш-менш рівномірно розмістити ці елементи по площі.
Виписуємо шляпки.
Ну і останнє – фірмовими Петриківськими краплиноподібними мазками формуємо листочки.
Ось і все. Скріпивши половинки, отримаємо сердечко-валентинку.
Більш складні композиції виконані не лише кошачкою, а ще й круглими пензликами.
В будь-якому випадку, особливих складнощів, окрім як провести на око найпершу лінію, немає. Після першої лінії все інше пишеться досить легко!