Стрічкові орнаменти дуже популярні в Петриківському розписі. Вони, можливо, давніші, ніж відомі квіткові композиції. Такий орнамент колись називали «хвилька» або «бігунець», і ті хвильки і бігунці безкінечно різноманітні. Майстри, працюючи над візерунком, традиційно звертаються до живих рослин, але квітки в бігунцях тільки віддалено нагадують реальну природу – кожен елемент має пройти крізь уяву майстра, тож не дивно, що є безліч варіантів.
Ось невеличка підборочка фризів (учнівські роботи).
Широкими орнаментами раніше прикрашали кімнати і будинки ззовні. Думаю, що і тепер це модно.
А ще можна пустити їх візерунком на посуд, горщики, вази. Ось приклад
Вузеньки, можуть обрамляти центральні композиції, підкреслюючи їх, або самостійно прикрашати невелички вироби.
Якщо хтось виявить бажання створити власний стрічковий орнамент, то слід пам’ятати, що взяті в роботу елементи мають повторюватись через однакові відстані. Тобто, частини орнаменту повторюються, створюючи ритм. Така частина називається рапортом.
Ось я червоними лініями розбила орнаменти на рапорти.
Кожен елемент створює ритм і своєю формою, і кольором (бо кожна квітка чи листок не тільки має якусь форму, а ще і є носієм кольорів). Тож, складаючи візерунок, старайтесь щоб холодні кольори чергувалися із теплими (зелене листя і червоні квіти), темніші відтінки із світлішими, а дрібні квіточки із великими. Придивіться до наведених вище фризів – там все це враховано.
Я зазвичай спочатку розміщую великі і яскраві квітки (кожна вставляється в своє віконце), а вже потім іде черга дрібніших елементів.
Спробуйте, це справді цікаво.