Зображуючи щось, слід завжди пам’ятати, що розташування лінії горизонту обов’язково вплине на атмосферу картини. Мова йде про такі поняття як високий і низький горизонт. І не важливо що це буде, натюрморт чи портрет – від лінії горизонту залежить так багато, що нехтування таким важливим засобом позбавить можливості показати чи виразити найголовніше в картині. Добавлю, що малюнки дітей відрізняються головним чином тим, що діти не вміють ще прив’язувати щось до лінії горизонту.
Щоб переконатися в тому, що художники завжди із великою увагою ставилися до розташування лінії горизонту, звернемося за прикладами до світу живопису і подивимося як горизонт здатен впливати на враження від творів.
В пейзажах лінія горизонту не завжди ділить навпіл картинну площину. Часто горизонт проходить або вище геометричної середини картини і тоді художник начебто пропонує поглянути на передній і інші плани, або нижче і тоді погляд спрямований в небо або на об’єкти на його фоні. Якщо сказати простіше, то при високому горизонті головне в картині зображене неначе на землі, а при низькому – на небі.
В картині «місячна ніч над рікою» художник Камєнєв Л. більше милуємося небом і саме небу відведено більше місця (низький горизонт).
Вульц І. «Українська ніч» – тут навпаки, показана краса засніженого села і горизонт зміщено вгору.
Лінія горизонту завжди підказує глядачеві що зацікавило художника в пейзажі. При виборі лінії горизонту присутній і дещо психологічний фактор, адже горизонт, як відомо, це рівень очей художника. Погляд зверху заземлює об’єкти: дахи здаються пласкими, предмети дрібними, а люди незначними. Погляд же знизу, навпаки, відмічає піднесені в небо будівлі, загострює вагу предметів, а людям надає величі. Саме тому в портретах і сюжетних сценах горизонт має велике значення.
Два міських пейзажі (художник Джон Салмінен) зовсім по-різному сприймаються. В першому горизонт низький і будівля постає досить велично, а в другому, де горизонт високий, все здається однаково рівнозначним.
Художник Бубнов А. в картині «Тарас Бульба» зобразив козаків так, що ми дивимося на них знизу і їх фігури висяться над степом, вони постають безстрашними хазяями степу.
Танцівниць Едгара Дега, навпаки, показав зверху – художник милується малюнком танцю.
Маковський А. «Портрет імператриці Олександри Федорівни». Дещо занижена лінія горизонту в портреті завжди звеличує постать.
Крамськой І. «Портрет І. Шишкіна».
Навіть в натюрморті, де героями виступають предмети, взята лінія горизонту обов’язково кине акцент на той чи інший предмет.
Гаппасов Р. «Хризантеми». Лінія горизонту розташована низько і ваза тут явно акцентована – вона бере більшу частину уваги на себе.
Кравченко О. «Ромашки». Тут безумовно квіти важливіші за вазу і справа не стільки в її кольорі, скільки в лінії горизонту.
Наостанок представлю і два своїх пейзажі із різним розташуванням лінії горизонту, бо в одному хотілося показати красу неба, а в другому землі.
