Розпис по пластику нічим таким не відрізняється від розпису на інших поверхнях, але особливість в тому, що я не тонувала ці придбані в магазині сердечка, лишивши їх прозорими.  Ще варте уваги те, що ці сувеніри досить маленькі і всі елементи мають бути просто мініатюрними. Ось для масштабу розписане сердечко в долоні.

Працювати над варіантами композицій мені було зручно в «рідному» форматі 1:1, тому я просто пообводила заготовки і  творила в реальному масштабі. Це дозволило, доречи, підібрати потрібні пензлики, відчути деякі нюанси в можливостях виконання  поворотів, двоколірних мазків і т.і.
Ескізи виписані гуашшю, а фотки збільшені, звичайно.

Отже, хід роботи. Розпис виконувавсь акриловими фарбами  пензликом «кошачкою».
Сердечко зроблене так, що його можна розкрити на дві половинки і паралельно розписувати обидві сторони, а можна спочатку одну, а потім другу, чи тільки одну. Головна складність полягає в тому, що неможливо нанести розмітку. Адже, якщо нанести розмітку маркером, як це допустимо при роботі із склом, її із пластика потім дуже важко видалити.

Так от, уважно вираховуємо і прикидаємо на око траєкторію, і виписуємо твердою рукою перші лінії стеблин.

Тепер кріпимо до стеблин бутони (горішки). Тут слід старатися не перевантажити якусь із сторін сердечка і більш-менш рівномірно розмістити ці елементи по площі.

Виписуємо шляпки.

Ну і останнє – фірмовими Петриківськими краплиноподібними мазками формуємо листочки.

Ось і все. Скріпивши половинки, отримаємо сердечко-валентинку.

Більш складні композиції виконані не лише кошачкою, а ще й круглими пензликами.

В будь-якому випадку, особливих складнощів, окрім як провести на око найпершу лінію, немає. Після першої лінії все інше пишеться досить легко!