Розпис стін завжди цікавий для мене, бо стіна не папір і тут не існує якогось стандартного формату, а ще будівлі не схожі, бо кожна несе і свій стиль, і простір, і колір, і, нарешті, ландшафтну прив’язку.
Зупинка, за яку я взялася, сама звичайна типова зупинка (ще радянської архітектури) в одному із сіл Київщини. Все почалося з того, що вона стала жертвою підліткової творчості і відлякувала людей непристойними малюнками і написами. Було якось прикро і ніяково дивитися на бабусь, що мусили  в її стінах очікувати автобуса…
Тож сільська рада позафарбовувала написи і покрила стіни приємними кольорами. Я ж вирішила довершити справу. Розпис це моя ініціатива, тож виконувала його за свої кошти. При такому розкладі сільрада, звісно, проти не була:)

Оглянувши зупинку, прийшла до висновку, що доведеться обмежитися лише однією стіною, бо всередині зупинки характер штукатурки не дозволяє виконати розпис. А от задня стіна як раз повернута і до центральної траси, і до магазину, і до клубу – її видно звідусіль, бо зупинка на кільці.
Далі вимірюю стіни, і розумію, що композиція має стати в квадрат, бо висота стіни 2.5 м, ширина так само 2.5 м.

Ескіз накидався досить швидко. Ідея проста: дві пташки в квітах і одна протягує другій букетик. Мабуть це нагадування про необхідність бути уважними, ділитися, піклуватися, допомагати. Але то таке, хтось може побачити щось своє)

Обираю для розпису холодні кольори (мабуть, літня спека вплинула на вибір). Цього разу купила фарби «Rossa»  і чи довго вони простоять, покаже час.
Щоб перенести правильно основні маси із ескізу на стіну, необхідно спочатку розділити навпіл ескіз  горизонтальною і вертикальною лініями, а потім такі самі лінії намалювати на стіні. Для стіни використовую звичайну крейду із дитячого набору. Потім, рухаючись від перетину, заповнюю кожен з чотирьох квадратів (крейдою).

Коли все готово, беруся за фарби. Починаю, як завжди, з підкладки (зафарбовую серединки великих квіток). Потім частково ці місця перекриються двоколірними мазками.

Пелюстки квіток, листя, виконую широкими двоколірними мазками. Для цього, звичайно, використовуються великі пензлі. На цьому етапі розпис виглядає грубуватим, але менші пензлики і кошачка все змінять.

Пташок необхідно промалювати особливо старанно, бо вони тут «дійові особи». Прописуючи тонкі лінії і різноманітні оздоблення пензликом кошачкою, помічаю як на очах розпис робиться ніжнішим, графічнішим.

На роботу в мене пішло 2 дні, але не повні, бо працювала лише зранку і увечері (в спекотні години то було неможливо).
Від мешканців села на знак подяки я отримала великий пиріг із лісовими ягодами. То було так несподівано і приємно, що не можу передати. Щиро і від серця. Дякую!!!

Зупинка знаходиться в селі Круги, Київська обл., Вишгородський р-н.