| Техніку «алла-прима» можна вважати швидкою і творчою манерою живопису, а сам італійський термін перекласти словами «в один прийом». Картина, як правило, пишеться не поетапними шарами-підмальовками, а одразу за один сеанс. Головне зводиться до того щоб упіймати суть, показати сміливими кольоровими плямами найцікавіше, уникаючи при цьому нанесення лесировок – кольори мають бути чистими.
Цей прийом застосовується як в олійному живописі, так і в акварелі, але є відмінність – акварель рідка й прозора фарба, тому дуже важливо уникати «брудних» напливів, але, в той же час, вливання кольору в колір можна вигідно використовувати. Розпочинати роботу слід із аналізу натури – спробувати умовно, в уяві розбити предмет на кольорові плями, причому не забути «зважити» по шкалі темніше/світліше. Можна почати із самих інтенсивних, яскравих кольорів і йти до світлих. Власне, кожна пляма кольору наноситься на своє місце, і зображення складається неначе мозаїка. Можна, звичайно, щось перекривати повторно, але в акварелі це може призвести до втрати свіжості. Вправа «листочки» ілюструє сказане вище.
А це фрукти. Правда, гарно?
До речі цей прийом може стати у нагоді коли необхідно швиденько зобразити щось скороминуче. Така робота може слугувати ескізом або самостійним твором якщо вдасться виконати її охайно. Для прикладу я спробую зобразити пташку – саме непосидюче створіння. Папужці запропонована гілочка винограду, і поки вона зайнята, я беруся за фарби. Починаю з птаха (поки він не повернувся іншим боком я маю хвилину).
Можливо, цей прийом живопису здається надто вільним, але він як ніякий інший сприяє набуттю впевненості, адже потребує тренованого погляду і твердої руки. Живописна робота буде мати живий подих і передавати враження художника у повному обсязі.
|
