В малюнку та живописі побудова зображення прив’язана до лінії горизонту. Щось реалістично зобразити просто неможливо без цієї лінії, бо вся робота відштовхується від неї. Так що таке горизонт?
Будь хто із впевненістю скаже, що горизонт то красива далека стрічка блакитного серпанку на краю землі, а ще місце, де небо зустрічається із землею. І буде правий, особливо, якщо перед нами широкий степ, або безкрайнє море. Тут горизонт нічим не закритий і лінія горизонту вільно тягнеться далекою туманною полосою.
Але що робити коли ландшафт не зовсім рівний і горизонт не скрізь проглядається? Лінія горизонту пройде по верхівкам гір, які граничать із небом, чи варто шукати її нижче?
Вважається, що поверхні далеких водойм наближені до лінії горизонту. Так поверхня моря чи річки на самому далекому плані може підказати де знаходиться горизонт, і високі гори не стануть на заваді в цьому випадку.
Ну а якщо горизонту зовсім не видно і перед нашими очима лише дерева, будівлі, або взагалі стіни кімнати? Як знайти лінію горизонту?
Існує «уявний горизонт» який співпадає із рівнем очей художника, і саме цікаве, мабуть, в тому, що горизонт у кожного свій. Все залежить від висоти рівня очей, від того стоїте ви, чи сидите, знаходитесь на вершині якоїсь гори, чи навпаки – в долині.
Уявімо, що ви із друзями якимось казковим чином потрапили в світ картини розміщеної вище, і стоїте на тому ж місці де знаходився художник, біля струмочка, посеред кущів. Зрозуміло, що поки всі стоять поряд, то і краєвид для всіх однаковий, але якщо один із групи підніметься по схилу на кам’яний міст, то горизонт для нього трохи відкриється і винирне із-за верхівок кущів. А тепер уявімо, що другий ваш товариш, що поруч із вами, просто присяде зачерпнути води. Його горизонт опуститься нижче вашого і вже не кущі, а високі травинки і каміння опиняться на рівні його очей. В усіх трьох випадках горизонт знаходиться на рівні очей глядача в залежності від місця його перебування: піднявся товариш на міст – піднявся і горизонт, спустився – опуститься горизонт, сховавшись за кущами, присяде – горизонт опуститься ще нижче і вже не тільки кущі, а і трава його закриватиме.
Виходить, що лінія горизонту прив’язана до наших очей і художнику для роботи необхідно обрати одне єдине місце, адже в одній композиції лінія горизонту на папері може бути проведена лише одна. Із ліні горизонту, зазвичай, починається малюнок і предмети що знаходяться вище лінії горизонту (вище ваших очей), зображуються над нею, а ті, що нижче – під нею.
Якщо просто, то можна сказати, що горизонт буде там, де знаходиться рівень очей. Більш точно визначити цю лінію можна за допомогою склянки із водою. Слід склянку води підняти до рівня очей так, щоб поверхня води на стінках сосуду зійшлася в одну лінію – ця лінія співпаде із лінією горизонту. Ось досить гарна ілюстрація із старого підручника.
А тепер приклад так званого «орлиного горизонту» коли відкривається краєвид із висоти.
А це приклад низького горизонту, коли присівши, можна бачити травинки над горизонтом.
До речі, малюючи натюрморт, художник також обов’язково відмічає для себе лінію горизонту.
Тут лінія пройшла трохи вище горличка вази і обруча металевої підставки. Будь горло вази і обруч підставки на рівні очей, окружності не було б видно, вона б витяглась у пряму лінію як вода у прикладі із склянкою.
Взагалі, цією коротенькою розповіддю тема лінії горизонту не може бути вичерпана. Про високий чи низький горизонт в композиції і про сприйняття глядачем твору я писала в «Безкоштовних уроках по композиції» в статті Роль лінії горизонту. Дуже раджу